Що гальмує президентську іпотеку?

Розрекламована владою іпотека під 3% річних, незважаючи на всю привабливість, не викликає поки що ажіотажу серед населення. Про це свідчать дані після трьох місяців від моменту старту програми.

За даними Міністерства регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства (Мінрегіон), кількість укладених в Україні договорів за держпрограмою здешевлення вартості іпотечних кредитів на купівлю житла зросла до 114 з 91 (на 23 липня). З них профінансовано 90 кредитів на 23,41 мільйона гривень. У Києві підписано 45 договорів. Крім того, за минулий тиждень було укладено перші два договори в Черкаській області і перший договір у Донецькій області. При цьому в десяти регіонах країни поки що не укладено жодного договору: у Вінницькій, Житомирській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Тернопільській, Херсонській, Хмельницькій областях, на Буковині і в Севастополі. В цілому на 27 липня 2012 року в програмі бере участь 221 об’єкт, де пропонується 9,733 тисячі квартир. У програмі виявили бажання взяти участь 9,613 тисячі громадян.

Банки-учасники цієї програми вважають такі темпи успішними. "У нашому банку надано вже 54 кредити. Перший був 6 червня. Це була молода сім’я з дитиною, причому працює тільки чоловік, дружина – в декреті. Дохід сім’ї становить 10 тисяч, і ця програма дала їм можливість придбати власне житло. Наразі в 11 областях України ми надаємо кредити, вже є понад 100 позитивних рішень", – повідомив "Дню" під час круглого столу, присвяченого обговоренню цієї програми, директор департаменту роздрібного банкінгу "Укргазбанку" Антон Косторніченко.

Але чи можна назвати такі показники успіхом, якщо врахувати, що спочатку готовність узяти іпотеку у складчину з державою виявили 7,5 тисячі осіб, а нині їх кількість зросла до 8,963 тисячі? То чому ж вони не беруть кредити, якщо така необхідність є?

"Людина підписується не під 3% річних, а під 16% річних. І компенсація повинна здійснюватись упродовж 15 років, а захищеності цієї статті бюджетом на всі 15 років немає. І ніхто не може гарантувати, що вона буде. Саме тому вона не стартує", – називає "Дню" причину гальмування програми дешевої іпотеки член ради директорів Конфедерації будівельників України (КБУ) і директор ТОВ "ОМОКС" (Київ) Олексій Кулагін. У людей поки що існує психологічна перешкода і недовіра до фінансової дисциплінованості держави, підсумовує він.

Крім того, за словами Кулагіна, розвитку 3% іпотеки заважає ще кілька чинників. Під час наради у голови Київської облдержадміністрації Анатолія Присяжнюка 25 липня в Києві, говорив він, було озвучено, що з’явився пункт про страховку під 6% будмонтажу об’єкта будівництва. Про яке додаткове страхування може йтися, якщо в нинішніх умовах забудовник страхує всі ризики при зведенні житла самостійно, висловив своє здивування будівельник. Крім того, за словами Кулагіна, Держфонд сприяння молодіжному житлобудівництву запропонував за 2,5% здійснювати функції технічного нагляду. "Тобто це вже те обважнення реальне в 8,5% вартості будівництва", – зазначив він.

У свою чергу, перший заступник голови правління Державної спеціалізованої фінансової установи "Держфонд сприяння молодіжному житлобудівництву" Євген Ісаєв, який брав участь у дискусії, категорично спростував викладену Кулагіним інформацію щодо дій фонду і висловив своє бачення, чому ж програма повільно розкачується. "Ми проводили опитування, згідно з яким третина людей не довіряє схемі. У молодіжному фонді близько 20 тисяч людей стоїть на обліку, але вони не готові брати 16% за схемою. Тобто третина сумнівається, ще 40% просто не має коштів", – говорить він "Дню" про причини, які стримують програму. Тому, за словами Ісаєва, першочерговим завданням уряду є вивчення ситуації і виділення коштів для функціонування програми на тривалий термін.

Крім того, на думку Ісаєва, активно критикують держпрограму і не зацікавлені в її розвитку ріелтери, оскільки кошти на купівлю житла надходять безпосередньо в банки. Також остаточно не відпрацьовано механізм її реалізації щодо перевірки позичальника на предмет відповідності встановленим критеріям для участі в держпрограмі, зокрема, не визначено держорган, який повинен здійснювати перевірку, чи справді позичальник має потребу в житлі, зазначив перший заступник голови правління Держфонду.

Голова Київської облдержадміністрації Анатолій Присяжнюк основним мінусом іпотеки називає бюрократизм і складну процедуру отримання кредиту, адже більшість українців не знає основ юриспруденції, а банки часто перенавантажують договори не надто важливими деталями.

Тому, кажуть експерти, підхід до реалізації програми треба змінювати. Свої пропозиції до постанови уряду щодо здешевлення кредитів на купівлю житла вже підготувало на розгляд Кабміну галузеве міністерство. Серед них – зменшення початкового внеску позичальника до 10% з 25%.

Держфонд сприяння молодіжному житлобудівництву пропонує, щоб часткова компенсація відсотків здійснювалась безпосередньо банкам, а не позичальникам, як зараз. Сьогодні, розповідає Ісаєв, позичальник підписує договір з банком під 16% річних. Реально ж він сплачує тіло кредиту і 3% річних, після чого банк подає Фонду список платників і той перераховані бюджетом гроші (решту 13%) пересилає на розрахункові рахунки позичальників. Саме це й лякає позичальників, адже вони не дуже довіряють фінансовій дисципліні держави. Тому, продовжує розповідати в бесіді з "Днем" Ісаєв, фонд пропонує уряду змінити умови в договорі, щоб людина підписувалася лише під 3%, а під рештою 13% – держава. Це дасть можливість подолати бар’єр недовіри. А те, що він існує, підтверджують темпи використання виділених на програму грошей. З бюджету передбачено мільярд гривень на це, реально виділено на рахунки Фонду для компенсації ставки банківського кредиту 100 мільйонів. Але для обслуговування виданих упродовж трьох місяців кредитів необхідно на місяць лише 1,2 мільйона гривень, говорить Ісаєв. Щоб використати весь мільярд до кінця року, на день треба оформлювати по 250–300 кредитів, підрахував чиновник. Тому щоб бюджетні гроші на житло не пропали, Фонд сьогодні ініціює перед урядом переведення частини цих коштів на програму "Доступного житла" (сьогодні виділено лише 200 мільйонів гривень) і на молодіжні кредити (60 мільйонів гривень).

Наталя Білоусова

За матеріалами День