Міжнародна консалтингова компанія JLL назвала найвищі хмарочоси світу за підсумками аналізу даних за 9 місяців 2014 року. В Європі найвищим визнано московський Меркурій Сіті Тауер на 339 м. А світі перше місце зайняла будівля в Дубаї (ОАЕ) висотою в 828 м – Burj Khalifa, друге – в Мецці (Саудівська Аравія) на 601 м – Makkah Royal Clock Tower.
На підході кілометровий гігант в Саудівській Аравії: там в 2018 р планується запуск в експлуатацію будівлі, яка має дотягнутися до 1000 м – Kingdom Tower в Джидді.
Аналітики JLL відзначають, що хмарочоси в світі поступово змінюють своє функціональне призначення: якщо в 2010 р. з сотні найвищих будівель світу 85 були офісами, то до 2013 р. в ТОП-100 залишилося тільки 43 офісні об’єкти. А в загальному обсязі висоток 43% офісні комплекси, 32% багатофункціональні, 17% житлові і 8% готельні.
Києву обіцяють 209 метрів
В Україні найвищими офісними конструкціями поки є київський «Парус» (33 поверхи, 136 метри) і «Гуллівер» (35 поверхів, 141,2 метра), а серед житлових будинків рекорд належить київміськбудівському ЖК «Корона» (38 поверхів, 128 метрів). У столиці є ще ЖК «Срібний бриз». В якому поки що побудовано і заселено дві вежі з трьох, кожна по 32 поверхи (119,2 метра). Третя вежа зараз будується.
Всі рекорди висоти повинен побити офісний комплекс Sky Towers, який, як повідомив «Вестям» директор девелоперської компанії «Агентство офісного будівництва» Олександр Дьомін, буде введений в експлуатацію в другому кварталі 2016 року. Він підніметься над землею на 209 метрів. Будівля Sky Towers, спроектована у вигляді двох веж – 48 і 35 поверхів і вісім поверхів підземного паркінгу – вже доведена до 26 поверху. «Залізобетонні роботи поки призупинили, до позначки 26 поверхи дотягуємо інженерні мережі, йде скління та розпочато оздоблювальні роботи від нульової позначки», – зазначив у розмові з «Вестями» Дьомін.
В цьому будинку планувалося розміщення готелю Swissotel, однак зараз девелопери відмовилися від цієї ідеї. «Тільки офіси і торговельна зона з ресторанами, можливе розміщення невеликого фітнес-залу. Один поверх загальною площею близько 6 тис. кв. м. буде відданий під конференц-зали: один великий і трохи меншого формату», – повідомив Олександр Дьомін.
На ділянці поруч зі Sky Towers (поближче до Повітрофлотського моста) запроектовані ще дві офісні башти Victoria Towers, вища – 250 метрів. Але у девелопера проекту, КАН, «Вестям» повідомили, що проект відкладений «у дуже дальній ящик».
Псують вид на місто
Похвалитися будівлями вище 100 м може не тільки Київ. У Донецьку є «Королівська вежа», яка могла подолати психологічний бар’єр у 30 поверхів, але зупинилася на рівні 27 поверхів плюс напівповерх (у підсумку висота – 109 м), а Дніпропетровськ по праву пишається своїми «Баштами» по 30 поверхів (123 метри).
До речі, ці дві дніпропетровські висотки дуже делікатно вписані в архітектуру міста і відмінно виглядають з Дніпра, чого не можна сказати про інші висотні проекти, з якими наполегливо, але з різним ступенем ефективності борються київські містобудівники. Наприклад, фактичний рекордсмен по висоті – будинок на Кловському узвозі, 7а, зі своїми 48 поверхами, має сумнівний статус, знизити його висотність неодноразово (на чотирьох своїх сесіях) вимагало ЮНЕСКО, оскільки будівля псує вид на історичну спадщину, нависаючи над Лаврською дзвіницею.
Саме з цієї причини – не вписується в ландшафт – свого часу було попереджено появу ще однієї небезпечної для столичного ландшафту висотки на ділянці Лесі Українки, 7-9. Там планували збудувати готель Kempinski і офіс поруч. «Відносна відмітка цього будинку 338 метрів (над рівнем моря). Ми вели переговори і з інвестором, і забудовником, і міським керівництвом, показуючи, що проект, якщо він здійсниться, зіпсує ландшафт ще більше будинку на Кловському узвозі», – розповів головний архітектор Києва Сергій Целовальник. Поки що реалізацію проекту вдалося загальмувати.
Хмарочос в 160 метрів на Європейській площі, заради якого знесли будівлю першого поштамту, теж ніколи не з’явиться. «Навіть інвестори знають, що ні 130, ні 160 метрів там не буде. Максимально, на що вони можуть розраховувати – це 100 метрів», – зазначив Сергій Целовальник.
Не гнатися за поверховістю
Фахівці зазначають, що в Києві не так багато місця для хмарочосів. «Ставити висотні будівлі в низині – неправильно, наш рельєф їх нівелює. Наприклад, ті ж «Парус» і «Гуллівер» стоять в низині, на Бессарабській площі і всього на 6-10 метрів перевищують по абсолютній висоті житлові будинки, які розміщені на площі Лесі Українки», – пояснює Сергій Целовальник.
На його думку, висотна будівля може бути виправдано лише як містобудівний акцент в якійсь точці, щоб підкреслити виразність забудови. «Але через будівельну лихоманку в Києві з’явилися високі будинки в абсолютно випадкових місцях – у дворах квартальної забудови, на проспектах, площах. В результаті вони не прикрашають місто, а створюють транспортні проблеми», – говорить експерт.
Місцями, де можуть «безболісно» з’явитися висотки, містобудівники називають Рибальський острів, хоча через складність ґрунтів та інші проблеми це станеться нескоро. «Ті дороги, які там зараз є, не дадуть можливості обслужити значний обсяг потоків, який створить висотка. Втім, Рибальський острів є великим потенційним місцем для створення великого бізнес-центру», – вважає Целовальник.
Але якщо брати глобально, архітектор вважає, що Києву хмарочоси взагалі не потрібні. «Достатньо на висотних відмітках побудувати будинок трохи підвищеної поверховості – і він вже буде працювати як містобудівна домінанта», – запевнив він.
Оксана Гришина
