Кабмін вчора, 5 лютого 2014 вніс зміни в порядок ведення держреєстру майнових прав на нерухоме майно. Про це пише "Комерсант-Україна", з посиланням на наявні в розпорядженні зміни в порядок ведення держреєстру майнових прав на нерухоме майно, підготовлені за ініціативою Міністерства юстиції.
Вчора документ на засіданні Кабінету міністрів був прийнятий без зауважень. У пояснювальній записці зазначається, що запропоновані поправки вдосконалять процес реєстрації прав власності на майно та їх обтяжень.
Тепер буде прописана чітка процедура внесення записів до державного реєстру при отриманні свідоцтва про право власності. Прийняте в кінці жовтня 2011 р. постанову спочатку цього не передбачало, як і процедуру отримання дубліката документа, що підтверджує право власності на нерухомий об'єкт. Як зазначає юрист юридичної фірми "Ільяшев і Партнери " Руслан бандурист, держреєстратор до цього не мав покрокових дій і в більшості випадку відправляв заявників до суду для визнання їх права власності.
"Проблем з володінням і користуванням об'єктом заявники не мають, а от з його розпорядженням, якщо хотіли відчужувати, необхідно було підтвердження", - говорить він.
Старший юрист юридичної компанії "Гвоздій та Оберкович" Максим Лебедєв додає, що особливо гостро ця проблема стосувалася власників земельних ділянок, сертифікати на які були видані в 1980 -х рр.., а в земельному кадастрі такої інформації про ці ділянки не збереглося.
Крім того, зміни до постанови передбачають можливість надання інформації з держреєстру будь-якій фізичній та юридичній особі про наявність обтяжень на об'єкт нерухомості іпотекою, забороною або арештом.
"Таке витяг не надто інформативно, в ньому буде зазначений факт наявності такого об'єкта та прізвище, ім'я, по батькові власника", - говорить пан бандуристів.
На думку Лебедєва, така інформація є першочерговим при купівлі нерухомості і тепер потенційний покупець може сам через держреєстратора отримати інформацію про обтяження на об'єкт. Хоча партнер юркомпанії "КПД Консалтинг" Владислав Кисіль впевнений, що ефективніше було б дозволити нотаріусам надавати такі дані, і тоді громадяни не витрачали б свій час на Держреєстраційної службу з її довгими чергами.
При цьому Лебедєв додає, що нотаріуси й так отримують необхідну інформацію, що зараз незаконно. Загалом юристи оцінюють запропоновані зміни як технічні. Кисіль додає, що вони є наслідком набирає чинності з 12 лютого постанови про порядок реєстрації прав на нерухомість та їх обтяжень.
У цьому документі є норми, які можуть стати причиною судових розглядів, і на це потрібно звернути увагу. Зокрема, всупереч нормам закону "Про держреєстрацію речових прав", постановою встановлено право центрального апарату Укрдержреєстру здійснювати реєстрацію прав на нерухомість.
"Це фактично легалізує негативну практику виборчої реєстрації найбільш великих об'єктів центральним апаратом, а не територіальними органами, як це наказано законом. І основним ризиком може бути те, що всі реєстраційні дії мають право бути оспорені в суді", - пояснює Владислав Кисіль.
Крім того, Кисіль впевнений, що Мін'юсту нарешті потрібно звернути увагу на більш глобальні зміни в законодавство, про які юристи говорять вже три роки, а не концентруватися на точкових технічних поправках. Насамперед, мова йде про те, щоб відкрити доступ до держреєстру, що відповідає практиці цивілізованих країн. Крім того, необхідна законодавча захист добросовісного набувача, тобто того, хто купив майно в особи, чиї права були внесені в публічний реєстр.
"Серед юросіб кожен день відбувається визнання недійсним договору щодо нерухомості. Цим займаються недобросовісні власники і рейдери, іноді держава при проведенні неправильної приватизації", - пояснює Владислав Кисіль.
Серед необхідних змін - пристосування процедури реєстрації до потреб обороту : у такому випадку право власності може перейти за умови оплати за об'єкт на рахунок продавця.
"У нас процедура прописана так, що зумовити перехід права власності неможливо. Реєструвати право може нотаріус, але він повинен перевірити, наприклад, чи дійшли гроші, і обмежений п'ятиденним терміном, після чого права реєструються. А якщо сторони домовилися оплатити на 60 -й день? Чому не дати їм таку можливість?" - Резюмує Владислав Кисіль.
